| | |
| зіва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (позіхати; пропускати слушну нагоду) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіва́ймо |
| 2 особа | зіва́й | зіва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіва́тиму | зіва́тимемо, зіва́тимем |
| 2 особа | зіва́тимеш | зіва́тимете |
| 3 особа | зіва́тиме | зіва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіва́ю | зіва́ємо, зіва́єм |
| 2 особа | зіва́єш | зіва́єте |
| 3 особа | зіва́є | зіва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зіва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зіва́в | зіва́ли |
| жін. р. | зіва́ла |
| сер. р. | зіва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зіва́вши |
