| зів’я́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зів’я́лий | зів’я́ла | зів’я́ле | зів’я́лі |
| родовий | зів’я́лого | зів’я́лої | зів’я́лого | зів’я́лих |
| давальний | зів’я́лому | зів’я́лій | зів’я́лому | зів’я́лим |
| знахідний | зів’я́лий, зів’я́лого | зів’я́лу | зів’я́ле | зів’я́лі, зів’я́лих |
| орудний | зів’я́лим | зів’я́лою | зів’я́лим | зів’я́лими |
| місцевий | на/у зів’я́лому, зів’я́лім | на/у зів’я́лій | на/у зів’я́лому, зів’я́лім | на/у зів’я́лих |