зів’я́нути – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | зів’я́нути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зів’я́ньмо | |
2 особа | зів’я́нь | зів’я́ньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зів’я́ну | зів’я́немо, зів’я́нем |
2 особа | зів’я́неш | зів’я́нете |
3 особа | зів’я́не | зів’я́нуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зів’я́в, зів’я́нув | зів’я́ли, зів’я́нули |
жін.р. | зів’я́ла, зів’я́нула | |
сер.р. | зів’я́ло, зів’я́нуло | |
Активний дієприкметник | ||
зів’я́лий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зів’я́вши, зів’я́нувши |