| | |
| зідзвони́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зідзвони́тися, зідзвони́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зідзвоні́мося, зідзвоні́мось, зідзвоні́мся |
| 2 особа | зідзвони́ся, зідзвони́сь | зідзвоні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зідзвоню́ся, зідзвоню́сь | зідзвонимо́ся, зідзвонимо́сь, зідзвони́мся |
| 2 особа | зідзвони́шся | зідзвоните́ся, зідзвоните́сь |
| 3 особа | зідзвони́ться | зідзвоня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зідзвони́вся, зідзвони́всь | зідзвони́лися, зідзвони́лись |
| жін.р. | зідзвони́лася, зідзвони́лась |
| сер.р. | зідзвони́лося, зідзвони́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зідзвони́вшись |
