| зіпа́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зіпа́ння | зіпа́ння |
| родовий | зіпа́ння | зіпа́нь |
| давальний | зіпа́нню | зіпа́нням |
| знахідний | зіпа́ння | зіпа́ння |
| орудний | зіпа́нням | зіпа́ннями |
| місцевий | на/у зіпа́нні, зіпа́нню | на/у зіпа́ннях |
| кличний | зіпа́ння* | зіпа́ння* |
| [розм.] |