| | |
| зіста́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіста́ритися, зіста́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіста́рмося, зіста́рмось |
| 2 особа | зіста́рся | зіста́ртеся, зіста́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіста́рюся, зіста́рюсь | зіста́римося, зіста́римось, зіста́римся |
| 2 особа | зіста́ришся | зіста́ритеся, зіста́ритесь |
| 3 особа | зіста́риться | зіста́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зіста́рився, зіста́ривсь | зіста́рилися, зіста́рились |
| жін.р. | зіста́рилася, зіста́рилась |
| сер.р. | зіста́рилося, зіста́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зіста́рившись |
