| | |
| зіста́рітися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіста́рітися, зіста́рітись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіста́ріймося, зіста́ріймось |
| 2 особа | зіста́рійся, зіста́рійсь | зіста́рійтеся, зіста́рійтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіста́ріюся, зіста́ріюсь | зіста́ріємося, зіста́ріємось, зіста́ріємся |
| 2 особа | зіста́рієшся | зіста́рієтеся, зіста́рієтесь |
| 3 особа | зіста́ріється | зіста́ріються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зіста́рівся, зіста́рівсь | зіста́рілися, зіста́рілись |
| жін.р. | зіста́рілася, зіста́рілась |
| сер.р. | зіста́рілося, зіста́рілось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зіста́рівшись |