| зістикува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зістикува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зістику́ймо | |
| 2 особа | зістику́й | зістику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зістику́ю | зістику́ємо, зістику́єм |
| 2 особа | зістику́єш | зістику́єте |
| 3 особа | зістику́є | зістику́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зістикува́в | зістикува́ли |
| жін.р. | зістикува́ла | |
| сер.р. | зістикува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зістико́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| зістико́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зістикува́вши | ||