| | |
| зітліва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зітліва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зітліва́ймо |
| 2 особа | зітліва́й | зітліва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зітліва́тиму | зітліва́тимемо, зітліва́тимем |
| 2 особа | зітліва́тимеш | зітліва́тимете |
| 3 особа | зітліва́тиме | зітліва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зітліва́ю | зітліва́ємо, зітліва́єм |
| 2 особа | зітліва́єш | зітліва́єте |
| 3 особа | зітліва́є | зітліва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зітліва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зітліва́в | зітліва́ли |
| жін. р. | зітліва́ла |
| сер. р. | зітліва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зітліва́вши |
