| | |
| зіщу́литися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіщу́литися, зіщу́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіщу́льмося, зіщу́льмось |
| 2 особа | зіщу́лься | зіщу́льтеся, зіщу́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіщу́люся, зіщу́люсь | зіщу́лимося, зіщу́лимось, зіщу́лимся |
| 2 особа | зіщу́лишся | зіщу́литеся, зіщу́литесь |
| 3 особа | зіщу́литься | зіщу́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зіщу́лився, зіщу́ливсь | зіщу́лилися, зіщу́лились |
| жін.р. | зіщу́лилася, зіщу́лилась |
| сер.р. | зіщу́лилося, зіщу́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зіщу́лившись |
