| з’ї́здитися – дієслово доконаного виду | ||
| (знесилитися – частіше про коня) | ||
| Інфінітив | з’ї́здитися, з’ї́здитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | з’ї́здиться | з’ї́здяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | з’ї́здився, з’ї́здивсь | з’ї́здилися, з’ї́здились |
| жін.р. | з’ї́здилася, з’ї́здилась | |
| сер.р. | з’ї́здилося, з’ї́здилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| з’ї́здившись | ||