| | | | |
| зґрунто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | зґрунто́ваний | зґрунто́вана | зґрунто́ване | зґрунто́вані |
| родовий | зґрунто́ваного | зґрунто́ваної | зґрунто́ваного | зґрунто́ваних |
| давальний | зґрунто́ваному | зґрунто́ваній | зґрунто́ваному | зґрунто́ваним |
| знахідний | зґрунто́ваний, зґрунто́ваного | зґрунто́вану | зґрунто́ване | зґрунто́вані, зґрунто́ваних |
| орудний | зґрунто́ваним | зґрунто́ваною | зґрунто́ваним | зґрунто́ваними |
| місцевий | на/у зґрунто́ваному, зґрунто́ванім | на/у зґрунто́ваній | на/у зґрунто́ваному, зґрунто́ванім | на/у зґрунто́ваних |
