| ймові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ймові́рний | ймові́рна | ймові́рне | ймові́рні |
| родовий | ймові́рного | ймові́рної | ймові́рного | ймові́рних |
| давальний | ймові́рному | ймові́рній | ймові́рному | ймові́рним |
| знахідний | ймові́рний, ймові́рного | ймові́рну | ймові́рне | ймові́рні, ймові́рних |
| орудний | ймові́рним | ймові́рною | ймові́рним | ймові́рними |
| місцевий | на/у ймові́рному, ймові́рнім | на/у ймові́рній | на/у ймові́рному, ймові́рнім | на/у ймові́рних |