| | |
| кази́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кази́тися, кази́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | казі́мося, казі́мось, казі́мся |
| 2 особа | кази́ся, кази́сь | казі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кази́тимуся, кази́тимусь | кази́тимемося, кази́тимемось, кази́тимемся |
| 2 особа | кази́тимешся | кази́тиметеся, кази́тиметесь |
| 3 особа | кази́тиметься | кази́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кажу́ся, кажу́сь | ка́зимося, ка́зимось, ка́зимся |
| 2 особа | ка́зишся | ка́зитеся, ка́зитесь |
| 3 особа | ка́зиться | ка́зяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ка́зячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кази́вся, кази́всь | кази́лися, кази́лись |
| жін. р. | кази́лася, кази́лась |
| сер. р. | кази́лося, кази́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кази́вшись |
