| | |
| кайлува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кайлува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кайлу́ймо |
| 2 особа | кайлу́й | кайлу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кайлува́тиму | кайлува́тимемо, кайлува́тимем |
| 2 особа | кайлува́тимеш | кайлува́тимете |
| 3 особа | кайлува́тиме | кайлува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кайлу́ю | кайлу́ємо, кайлу́єм |
| 2 особа | кайлу́єш | кайлу́єте |
| 3 особа | кайлу́є | кайлу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кайлу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кайлува́в | кайлува́ли |
| жін. р. | кайлува́ла |
| сер. р. | кайлува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кайлува́вши |
