| | |
| канканува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | канканува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | канкану́ймо |
| 2 особа | канкану́й | канкану́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | канканува́тиму | канканува́тимемо, канканува́тимем |
| 2 особа | канканува́тимеш | канканува́тимете |
| 3 особа | канканува́тиме | канканува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | канкану́ю | канкану́ємо, канкану́єм |
| 2 особа | канкану́єш | канкану́єте |
| 3 особа | канкану́є | канкану́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| канкану́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | канканува́в | канканува́ли |
| жін. р. | канканува́ла |
| сер. р. | канканува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| канканува́вши |
