| ка́нтор – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (співак; учитель церковного співу) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ка́нтор | ка́нтори |
| родовий | ка́нтора | ка́нторів |
| давальний | ка́нторові, ка́нтору | ка́нторам |
| знахідний | ка́нтора | ка́нторів |
| орудний | ка́нтором | ка́нторами |
| місцевий | на/у ка́нторові, ка́нторі | на/у ка́нторах |
| кличний | ка́нторе | ка́нтори |