| кара́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кара́ючий | кара́юча | кара́юче | кара́ючі |
| родовий | кара́ючого | кара́ючої | кара́ючого | кара́ючих |
| давальний | кара́ючому | кара́ючій | кара́ючому | кара́ючим |
| знахідний | кара́ючий, кара́ючого | кара́ючу | кара́юче | кара́ючі, кара́ючих |
| орудний | кара́ючим | кара́ючою | кара́ючим | кара́ючими |
| місцевий | на/у кара́ючому, кара́ючім | на/у кара́ючій | на/у кара́ючому, кара́ючім | на/у кара́ючих |