Кари́нин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Кари́нин | Кари́нина | Кари́нине | Кари́нині |
родовий | Кари́ниного | Кари́ниної | Кари́ниного | Кари́ниних |
давальний | Кари́ниному | Кари́ниній | Кари́ниному | Кари́ниним |
знахідний | Кари́нин, Кари́ниного | Кари́нину | Кари́нине | Кари́нині, Кари́ниних |
орудний | Кари́ниним | Кари́ниною | Кари́ниним | Кари́ниними |
місцевий | на/у Кари́ниному, Кари́нинім | на/у Кари́ниній | на/у Кари́ниному, Кари́нинім | на/у Кари́ниних |