| карка́сний1 – прикметник | ||||
| (від карка”с – кістяк) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | карка́сний | карка́сна | карка́сне | карка́сні |
| родовий | карка́сного | карка́сної | карка́сного | карка́сних |
| давальний | карка́сному | карка́сній | карка́сному | карка́сним |
| знахідний | карка́сний | карка́сну | карка́сне | карка́сні |
| орудний | карка́сним | карка́сною | карка́сним | карка́сними |
| місцевий | на/у карка́сному, карка́снім | на/у карка́сній | на/у карка́сному, карка́снім | на/у карка́сних |