| карнаву́хий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | карнаву́хий | карнаву́ха | карнаву́хе | карнаву́хі |
| родовий | карнаву́хого | карнаву́хої | карнаву́хого | карнаву́хих |
| давальний | карнаву́хому | карнаву́хій | карнаву́хому | карнаву́хим |
| знахідний | карнаву́хий, карнаву́хого | карнаву́ху | карнаву́хе | карнаву́хі, карнаву́хих |
| орудний | карнаву́хим | карнаву́хою | карнаву́хим | карнаву́хими |
| місцевий | на/у карнаву́хому, карнаву́хім | на/у карнаву́хій | на/у карнаву́хому, карнаву́хім | на/у карнаву́хих |