картельо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | картельо́ваний | картельо́вана | картельо́ване | картельо́вані |
родовий | картельо́ваного | картельо́ваної | картельо́ваного | картельо́ваних |
давальний | картельо́ваному | картельо́ваній | картельо́ваному | картельо́ваним |
знахідний | картельо́ваний | картельо́вану | картельо́ване | картельо́вані |
орудний | картельо́ваним | картельо́ваною | картельо́ваним | картельо́ваними |
місцевий | на/у картельо́ваному, картельо́ванім | на/у картельо́ваній | на/у картельо́ваному, картельо́ванім | на/у картельо́ваних |