| карту́зник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (кашкетник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | карту́зник | карту́зники |
| родовий | карту́зника | карту́зників |
| давальний | карту́зникові, карту́знику | карту́зникам |
| знахідний | карту́зника | карту́зників |
| орудний | карту́зником | карту́зниками |
| місцевий | на/у карту́зникові, карту́знику | на/у карту́зниках |
| кличний | карту́знику | карту́зники |
| [рідко] |