квазіістори́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | квазіістори́чний | квазіістори́чна | квазіістори́чне | квазіістори́чні |
родовий | квазіістори́чного | квазіістори́чної | квазіістори́чного | квазіістори́чних |
давальний | квазіістори́чному | квазіістори́чній | квазіістори́чному | квазіістори́чним |
знахідний | квазіістори́чний, квазіістори́чного | квазіістори́чну | квазіістори́чне | квазіістори́чні, квазіістори́чних |
орудний | квазіістори́чним | квазіістори́чною | квазіістори́чним | квазіістори́чними |
місцевий | на/у квазіістори́чному, квазіістори́чнім | на/у квазіістори́чній | на/у квазіістори́чному, квазіістори́чнім | на/у квазіістори́чних |