квітча́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | квітча́тий | квітча́та | квітча́те | квітча́ті |
родовий | квітча́того | квітча́тої | квітча́того | квітча́тих |
давальний | квітча́тому | квітча́тій | квітча́тому | квітча́тим |
знахідний | квітча́тий | квітча́ту | квітча́те | квітча́ті |
орудний | квітча́тим | квітча́тою | квітча́тим | квітча́тими |
місцевий | на/у квітча́тому, квітча́тім | на/у квітча́тій | на/у квітча́тому, квітча́тім | на/у квітча́тих |