| кебе́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кебе́тний | кебе́тна | кебе́тне | кебе́тні |
| родовий | кебе́тного | кебе́тної | кебе́тного | кебе́тних |
| давальний | кебе́тному | кебе́тній | кебе́тному | кебе́тним |
| знахідний | кебе́тний | кебе́тну | кебе́тне | кебе́тні |
| орудний | кебе́тним | кебе́тною | кебе́тним | кебе́тними |
| місцевий | на/у кебе́тному, кебе́тнім | на/у кебе́тній | на/у кебе́тному, кебе́тнім | на/у кебе́тних |
| [розм.] | ||||