кенотро́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кенотро́нний | кенотро́нна | кенотро́нне | кенотро́нні |
родовий | кенотро́нного | кенотро́нної | кенотро́нного | кенотро́нних |
давальний | кенотро́нному | кенотро́нній | кенотро́нному | кенотро́нним |
знахідний | кенотро́нний | кенотро́нну | кенотро́нне | кенотро́нні |
орудний | кенотро́нним | кенотро́нною | кенотро́нним | кенотро́нними |
місцевий | на/у кенотро́нному, кенотро́ннім | на/у кенотро́нній | на/у кенотро́нному, кенотро́ннім | на/у кенотро́нних |