кермови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кермови́й | кермова́ | кермове́ | кермові́ |
родовий | кермово́го | кермово́ї | кермово́го | кермови́х |
давальний | кермово́му | кермові́й | кермово́му | кермови́м |
знахідний | кермови́й, кермово́го | кермову́ | кермове́ | кермові́, кермови́х |
орудний | кермови́м | кермово́ю | кермови́м | кермови́ми |
місцевий | на/у кермово́му, кермові́м | на/у кермові́й | на/у кермово́му, кермові́м | на/у кермови́х |