| ке́то́вий – прикметник | ||||
| (від: ке”та”) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ке́то́вий | ке́то́ва | ке́то́ве | ке́то́ві |
| родовий | ке́то́вого | ке́то́вої | ке́то́вого | ке́то́вих |
| давальний | ке́то́вому | ке́то́вій | ке́то́вому | ке́то́вим |
| знахідний | ке́то́вий, ке́то́вого | ке́то́ву | ке́то́ве | ке́то́ві, ке́то́вих |
| орудний | ке́то́вим | ке́то́вою | ке́то́вим | ке́то́вими |
| місцевий | на/у ке́то́вому, ке́то́вім | на/у ке́то́вій | на/у ке́то́вому, ке́то́вім | на/у ке́то́вих |