кизяко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кизяко́вий | кизяко́ва | кизяко́ве | кизяко́ві |
родовий | кизяко́вого | кизяко́вої | кизяко́вого | кизяко́вих |
давальний | кизяко́вому | кизяко́вій | кизяко́вому | кизяко́вим |
знахідний | кизяко́вий, кизяко́вого | кизяко́ву | кизяко́ве | кизяко́ві, кизяко́вих |
орудний | кизяко́вим | кизяко́вою | кизяко́вим | кизяко́вими |
місцевий | на/у кизяко́вому, кизяко́вім | на/у кизяко́вій | на/у кизяко́вому, кизяко́вім | на/у кизяко́вих |