Кили́нин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Кили́нин | Кили́нина | Кили́нине | Кили́нині |
родовий | Кили́ниного | Кили́ниної | Кили́ниного | Кили́ниних |
давальний | Кили́ниному | Кили́ниній | Кили́ниному | Кили́ниним |
знахідний | Кили́нин, Кили́ниного | Кили́нину | Кили́нине | Кили́нині, Кили́ниних |
орудний | Кили́ниним | Кили́ниною | Кили́ниним | Кили́ниними |
місцевий | на/у Кили́ниному, Кили́нинім | на/у Кили́ниній | на/у Кили́ниному, Кили́нинім | на/у Кили́ниних |