| кобзарі́в – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кобзарі́в | кобзаре́ва | кобзаре́ве | кобзаре́ві |
| родовий | кобзаре́вого | кобзаре́вої | кобзаре́вого | кобзаре́вих |
| давальний | кобзаре́вому | кобзаре́вій | кобзаре́вому | кобзаре́вим |
| знахідний | кобзарі́в, кобзаре́вого | кобзаре́ву | кобзаре́ве | кобзаре́ві, кобзаре́вих |
| орудний | кобзаре́вим | кобзаре́вою | кобзаре́вим | кобзаре́вими |
| місцевий | на/у кобзаре́вому, кобзаре́вім | на/у кобзаре́вій | на/у кобзаре́вому, кобзаре́вім | на/у кобзаре́вих |