| | | | |
| ковальчукі́в – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ковальчукі́в | ковальчуко́ва | ковальчуко́ве | ковальчуко́ві |
| родовий | ковальчуко́вого | ковальчуко́вої | ковальчуко́вого | ковальчуко́вих |
| давальний | ковальчуко́вому | ковальчуко́вій | ковальчуко́вому | ковальчуко́вим |
| знахідний | ковальчукі́в, ковальчуко́вого | ковальчуко́ву | ковальчуко́ве | ковальчуко́ві, ковальчуко́вих |
| орудний | ковальчуко́вим | ковальчуко́вою | ковальчуко́вим | ковальчуко́вими |
| місцевий | на/у ковальчуко́вому, ковальчуко́вім | на/у ковальчуко́вій | на/у ковальчуко́вому, ковальчуко́вім | на/у ковальчуко́вих |
