когуті́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | когуті́вський | когуті́вська | когуті́вське | когуті́вські |
родовий | когуті́вського | когуті́вської | когуті́вського | когуті́вських |
давальний | когуті́вському | когуті́вській | когуті́вському | когуті́вським |
знахідний | когуті́вський, когуті́вського | когуті́вську | когуті́вське | когуті́вські, когуті́вських |
орудний | когуті́вським | когуті́вською | когуті́вським | когуті́вськими |
місцевий | на/у когуті́вському, когуті́вськім | на/у когуті́вській | на/у когуті́вському, когуті́вськім | на/у когуті́вських |