| колодю́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (неповоротка, незграбна людина) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | колодю́к | колодюки́ |
| родовий | колодюка́ | колодюкі́в |
| давальний | колодюко́ві, колодюку́ | колодюка́м |
| знахідний | колодюка́ | колодюкі́в |
| орудний | колодюко́м | колодюка́ми |
| місцевий | на/у колодюко́ві, колодюку́ | на/у колодюка́х |
| кличний | колодю́че | колодюки́ |
| [розм.] |