| колоти́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | колоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | колоті́мо, колоті́м | |
| 2 особа | колоти́ | колоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | колоти́тиму | колоти́тимемо, колоти́тимем |
| 2 особа | колоти́тимеш | колоти́тимете |
| 3 особа | колоти́тиме | колоти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | колочу́ | коло́тимо, коло́тим |
| 2 особа | коло́тиш | коло́тите |
| 3 особа | коло́тить | коло́тять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| коло́тячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | колоти́в | колоти́ли |
| жін. р. | колоти́ла | |
| сер. р. | колоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| коло́чений | ||
| Безособова форма | ||
| коло́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| колоти́вши | ||