| колі́нчатий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | колі́нчатий | колі́нчата | колі́нчате | колі́нчаті |
| родовий | колі́нчатого | колі́нчатої | колі́нчатого | колі́нчатих |
| давальний | колі́нчатому | колі́нчатій | колі́нчатому | колі́нчатим |
| знахідний | колі́нчатий | колі́нчату | колі́нчате | колі́нчаті |
| орудний | колі́нчатим | колі́нчатою | колі́нчатим | колі́нчатими |
| місцевий | на/у колі́нчатому, колі́нчатім | на/у колі́нчатій | на/у колі́нчатому, колі́нчатім | на/у колі́нчатих |