| колісни́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | колісни́чний | колісни́чна | колісни́чне | колісни́чні |
| родовий | колісни́чного | колісни́чної | колісни́чного | колісни́чних |
| давальний | колісни́чному | колісни́чній | колісни́чному | колісни́чним |
| знахідний | колісни́чний | колісни́чну | колісни́чне | колісни́чні |
| орудний | колісни́чним | колісни́чною | колісни́чним | колісни́чними |
| місцевий | на/у колісни́чному, колісни́чнім | на/у колісни́чній | на/у колісни́чному, колісни́чнім | на/у колісни́чних |