кома́рницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кома́рницький | кома́рницька | кома́рницьке | кома́рницькі |
родовий | кома́рницького | кома́рницької | кома́рницького | кома́рницьких |
давальний | кома́рницькому | кома́рницькій | кома́рницькому | кома́рницьким |
знахідний | кома́рницький, кома́рницького | кома́рницьку | кома́рницьке | кома́рницькі, кома́рницьких |
орудний | кома́рницьким | кома́рницькою | кома́рницьким | кома́рницькими |
місцевий | на/у кома́рницькому, кома́рницькім | на/у кома́рницькій | на/у кома́рницькому, кома́рницькім | на/у кома́рницьких |