| комбіко́рмовий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комбіко́рмовий | комбіко́рмова | комбіко́рмове | комбіко́рмові |
| родовий | комбіко́рмового | комбіко́рмової | комбіко́рмового | комбіко́рмових |
| давальний | комбіко́рмовому | комбіко́рмовій | комбіко́рмовому | комбіко́рмовим |
| знахідний | комбіко́рмовий | комбіко́рмову | комбіко́рмове | комбіко́рмові |
| орудний | комбіко́рмовим | комбіко́рмовою | комбіко́рмовим | комбіко́рмовими |
| місцевий | на/у комбіко́рмовому, комбіко́рмовім | на/у комбіко́рмовій | на/у комбіко́рмовому, комбіко́рмовім | на/у комбіко́рмових |