коминко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | коминко́вий | коминко́ва | коминко́ве | коминко́ві |
родовий | коминко́вого | коминко́вої | коминко́вого | коминко́вих |
давальний | коминко́вому | коминко́вій | коминко́вому | коминко́вим |
знахідний | коминко́вий | коминко́ву | коминко́ве | коминко́ві |
орудний | коминко́вим | коминко́вою | коминко́вим | коминко́вими |
місцевий | на/у коминко́вому, коминко́вім | на/у коминко́вій | на/у коминко́вому, коминко́вім | на/у коминко́вих |