| коми́шник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | коми́шник | коми́шники |
| родовий | коми́шника | коми́шників |
| давальний | коми́шникові, коми́шнику | коми́шникам |
| знахідний | коми́шника | коми́шників |
| орудний | коми́шником | коми́шниками |
| місцевий | на/у коми́шникові, коми́шнику | на/у коми́шниках |
| кличний | коми́шнику | коми́шники |
| [арх.] |