комнеза́мівець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | комнеза́мівець | комнеза́мівці |
родовий | комнеза́мівця | комнеза́мівців |
давальний | комнеза́мівцеві, комнеза́мівцю | комнеза́мівцям |
знахідний | комнеза́мівця | комнеза́мівців |
орудний | комнеза́мівцем | комнеза́мівцями |
місцевий | на/у комнеза́мівцеві, комнеза́мівці, комнеза́мівцю | на/у комнеза́мівцях |
кличний | комнеза́мівцю | комнеза́мівці |
[іст.] |