| комо́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комо́лий | комо́ла | комо́ле | комо́лі |
| родовий | комо́лого | комо́лої | комо́лого | комо́лих |
| давальний | комо́лому | комо́лій | комо́лому | комо́лим |
| знахідний | комо́лий, комо́лого | комо́лу | комо́ле | комо́лі, комо́лих |
| орудний | комо́лим | комо́лою | комо́лим | комо́лими |
| місцевий | на/у комо́лому, комо́лім | на/у комо́лій | на/у комо́лому, комо́лім | на/у комо́лих |
| [діал.] | ||||