| комо́нник1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (вершник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | комо́нник | комо́нники |
| родовий | комо́нника | комо́нників |
| давальний | комо́нникові, комо́ннику | комо́нникам |
| знахідний | комо́нника | комо́нників |
| орудний | комо́нником | комо́нниками |
| місцевий | на/у комо́нникові, комо́ннику | на/у комо́нниках |
| кличний | комо́ннику | комо́нники |
| [арх.] |