комуна́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | комуна́льник | комуна́льники |
родовий | комуна́льника | комуна́льників |
давальний | комуна́льникові, комуна́льнику | комуна́льникам |
знахідний | комуна́льника | комуна́льників |
орудний | комуна́льником | комуна́льниками |
місцевий | на/у комуна́льникові, комуна́льнику | на/у комуна́льниках |
кличний | комуна́льнику | комуна́льники |
[розм.] |