комунікаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комунікаці́йний | комунікаці́йна | комунікаці́йне | комунікаці́йні |
родовий | комунікаці́йного | комунікаці́йної | комунікаці́йного | комунікаці́йних |
давальний | комунікаці́йному | комунікаці́йній | комунікаці́йному | комунікаці́йним |
знахідний | комунікаці́йний | комунікаці́йну | комунікаці́йне | комунікаці́йні |
орудний | комунікаці́йним | комунікаці́йною | комунікаці́йним | комунікаці́йними |
місцевий | на/у комунікаці́йному, комунікаці́йнім | на/у комунікаці́йній | на/у комунікаці́йному, комунікаці́йнім | на/у комунікаці́йних |