| комутати́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комутати́вний | комутати́вна | комутати́вне | комутати́вні |
| родовий | комутати́вного | комутати́вної | комутати́вного | комутати́вних |
| давальний | комутати́вному | комутати́вній | комутати́вному | комутати́вним |
| знахідний | комутати́вний | комутати́вну | комутати́вне | комутати́вні |
| орудний | комутати́вним | комутати́вною | комутати́вним | комутати́вними |
| місцевий | на/у комутати́вному, комутати́внім | на/у комутати́вній | на/у комутати́вному, комутати́внім | на/у комутати́вних |