| комірни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (працівник складу) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | комірни́к | комірники́ |
| родовий | комірника́ | комірникі́в |
| давальний | комірнико́ві, комірнику́ | комірника́м |
| знахідний | комірника́ | комірникі́в |
| орудний | комірнико́м | комірника́ми |
| місцевий | на/у комірнико́ві, комірнику́ | на/у комірника́х |
| кличний | комірнику́ | комірники́ |