| кона́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кона́ючий | кона́юча | кона́юче | кона́ючі |
| родовий | кона́ючого | кона́ючої | кона́ючого | кона́ючих |
| давальний | кона́ючому | кона́ючій | кона́ючому | кона́ючим |
| знахідний | кона́ючого, кона́ючий | кона́ючу | кона́юче | кона́ючих, кона́ючі |
| орудний | кона́ючим | кона́ючою | кона́ючим | кона́ючими |
| місцевий | на/у кона́ючому, кона́ючім | на/у кона́ючій | на/у кона́ючому, кона́ючім | на/у кона́ючих |